Ті спогади - то вічний серця біль

 

Покотилась у вічність афганська дорога,
Пломеніють над нею тривожні зірки.
Мов полеглі солдати з граніту виходять
І, вкарбовані в пам’ять, ідуть у віки!..
                                         Ольга Пилипчук
    15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які з 25 грудня 1979 брали участь у війні на території цієї країни. Минуло 34 роки, але до цього часу не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-афганців, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів. Через страшне горнило афганської війни пройшли тисячі українських солдат. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами. Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. А скільки їх пропало безвісти чи потрапило в полон! А ті, хто залишилися живими, пройшли сувору школу випробування долі.

    Із самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від загарбників. 

    Особливо болісно це відчувати саме сьогодні, коли ми змушені із зброєю в руках відстоювати кордони нашої держави. Схиляємо голови у скорботі за українськими воїнами, які віддали своє життя у різні часи нашої непростої історії. 

   Виховуючи повагу до учасників військових подій в Афганістані, ознайомлення з трагічними сторінками нашої історії в нашому закладі пройшли заходи до Дня вшанування учасників бойових дій та 34-ї річниці виведення військ з Афганістану.
    - Інформаційна хвилина «Відлуння кривавих стежок Афганістану»
    - Книжкова викладка «Подвиг і біль Афганістану»
    - Покладення квітів до могили воїна-афганця
    - Перегляд документального фільму «Останній солдат Афганістану»
    - «Минають дні, ідуть роки. Життя листки перегортає. А біль Афгану – навіки, В душі чомусь не замовкає…» Круглий стіл
    -«Ті спогади - то вічний серця біль» Виховні години